- потерча
- -а́ти, с., заст.1) Дитина, що вмерла нехрещеною.2) зневажл. Загублена, або взагалі чужа дитина; приблуда. || лайл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
потерча
Смотреть что такое "потерча" в других словарях:
потерча — іменник середнього роду, істота дитина, що вмерла нехрещена; загублена, або взагалі чужа дитина; приблуда зневажл. фольк., арх … Орфографічний словник української мови
потерчук — ребенок, который умер не своей смертью , укр. потерча, потерчатко. От (по)терять (Зеленин, ЖСт. 20, 359 и сл.) … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
потерчук — а/, ч., зах. Те саме, що потерча … Український тлумачний словник
приблуда — 1) (зайшла людина, що випадково опинилася де н., пристала до когось), зайда, захожий, заблуд[к]а, заброда, заволока, приблудько, приходько, приплентач; потерча (загублена / взагалі чужа дитина, що пристала до когось) 2) див. бродяга … Словник синонімів української мови
